Зарубіжка: 11 клас (І семестр)
Урок 3. Німецьке просвітництво та його вплив на розвиток Європи
1. Повторюємо вивчений у 9 класі матеріал. Роздивіться відео
2. Роздивіться печворк.
3. Прочитайте інформацію
Просвітницький рух розвивався в різних країнах неоднаково. Становлення Просвітництва в кожній державі було пов’язане з її політичними, соціальними та економічними умовами, а також із національними особливостями.
Зародилося Просвітництво в Англії наприкінці XVII ст. У XVIII ст. центром просвітницького руху стала Франція. Період пізнього Просвітництва (кінець XVIII — початок XIX ст.) пов’язаний із Німеччиною. Якщо в Англії просвітники прагнули побудувати нове суспільство після Англійської буржуазної революції, у Франції — підготувати суспільство до буржуазної революції, то в економічно відсталій та роздрібненій Німеччині про це не могло бути й мови. Першочерговим завданням німецьких просвітителів поставала боротьба за національне об’єднання, що вдалося зробити лише за часів правління канцлера О. Бісмарка у другій половині XIX ст.
Для німецького Просвітництва характерним було поєднання духовної свободи із громадянською несвободою. На той час модним був вислів прусського короля Фрідріха II: «Міркуйте скільки завгодно й про що завгодно, але підкоряйтеся!»
Німецька література і філософська думка дали новий імпульс Просвітництву. Центральними темами стали активна і впевнена у своїх силах людина, її духовність та ставлення до світу.
Німецьке Просвітництво пов’язане з іменами видатних письменників і мислителів. Його виникнення завдячує філософії Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646—1716), провідного німецького філософа, логіка, математика, фізика, мовознавця та дипломата. Лейбніц переконував, «що найкращий із можливих світів» обов’язково розумний і гармонійний.
Доба Просвітництва в Німеччині закінчилася, як і всюди в Європі, подіями Великої французької революції. Останнім відблиском Просвітництва був час, коли Гете, Шиллер і Гердер намагалися протиставити соціально-політичним потрясінням ідею художнього виховання і морального вдосконалення людини. Завдяки їхнім зусиллям в економічно відсталій Німеччині відбулася потужна інтелектуальна революція.
Велика французька революція ознаменувала кінець сподіванням на перебудову суспільства на розумних засадах, однак ідеї Просвітництва вплинули на формулювання важливих документів епохи: Декларації прав людини і громадянина, Декларації незалежності, Конституції США, польської Конституції 3 травня 1791 року.
4. Уважно прочитайте подану нижче інструкцію. Доберіть до теми 9 картинок-асоціацій і складіть кроссенс
Кроссенс — асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» за аналогією зі словом «кросворд», яке означає «перетин слів». Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти картинок. Картинки розташовано так, що кожна з них пов'язана з попередньою і наступною, а центральна об'єднує відразу кілька. Розгадати кроссенс — означає знайти асоціативний зв'язок між сусідніми картинками.
Алгоритм створення кроссенса:
- осмисліть тему;
- виділіть 9 важливих складових теми;
- доберіть відповідну картинку для відображення кожної складової теми;
- визначте центральний елемент теми, відповідну картинку розташуйте в центрі;
- установіть асоціативний зв'язок між усіма елементами;
- визначте послідовність розташування картинок навколо центральної.
Схема кроссенсу:
5. Завдання додому: прочитати трагедію Й.-В. Гете "Фауст"
Урок 4. Йоганн Вольфґанґ Ґете. Віхи життя та значення діяльності Й. В. Ґете для світової культури. Історія створення трагедії «Фауст». Особливості композиції. Проблематика. Жанрова своєрідність твору
1. Прочитайте за підручником біографію Й.В.Гете. Заповніть візитівку письменника (автор Наталя Дениско)
2. Джерела трагедії. Ознайомтеся з карткою
Запишіть у зошитах джерела трагедії:
1) за карткою;
2) поширений у творчості штюрмерів сюжет — юнак спокушає юну дівчину та кидає її;
3) Біблія, Книга Іова (легенда про праведника, якого спокушав Сатана з дозволу Бога).
3. Історія написання трагедії
4. Сюжет і композиція твору. Виконайте завдання з картки
Інформація для ознайомлення:
Особливості композиції «Фауста» Й. В. Ґете:
■ 2 прологи (зав’язка);
■ 1-ша частина — 25 сцен (1806) — не поділена на дії, як того вимагає форма драматичного жанру;
■ 2-га частина — 5 дій (1825-1831) — забагато для драматичного твору.
Висновок: несценічна п’єса.
5. Прочитайте за підручником текст трагедії (ст. 15-27), роздивіться картку (автор Наталія Дениско) та запишіть у зошитах послідовність подій твору
Урок 5. Сюжетна лінія трагедії Й. В. Ґете «Фауст». Роль сцени перекладу Євангелія у творі
1. «Фауст» Й. В. Ґете є драматичним твором, оскільки має динамічний сюжет, його написано у формі розмови дійових осіб; вжито діалоги, рідше — монолог, у масових сценах — полілог; авторську мову використано лише у ремарках, які виконують службову функцію, повідомляючи про вигляд, вік персонажів, їхні професії, риси вдачі, описуючи сцени тощо. Твір розділено на частини — дії або акти; акти складаються з яв, поява нової дійової особи означає нову яву.
2. Дайте відповідь на запитання:
- Якщо у творі присутні всі ознаки драматичного твору, чому ми вважаємо «Фауста» несценічною п’єсою?
- На вашу думку, із якою метою Ґете вводить до трагедії сцену перекладу Нового Заповіту?
- Як ця сцена характеризує сенс душевних вагань Фауста?
Урок 6. Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації.
1. Перейдіть за посланням, пройдіть тестування
2. Роздивіться схему, дайте скорочені відповіді на запитання
1) Скільки разів Фауст починав життя, чи зазнавала змін його життєва мета?
2) Яку мету життя мав Фауст на початку та наприкінці твору?
3) Чи був Фауст послідовним у досягненні мети свого життя?
3. Запитання для обговорення:
- Яким виявився результат експерименту, задуманого Богом і Мефістофелем?
- Які твердження про людину в «Пролозі на небі» вдалося підтвердити, а які були спростовані?
- Що недооцінив Мефістофель у Фаусті?
Урок 7. Пошуки сенсу буття й призначення людини
1. Основне питання трагедії — суперечка Бога та Мефістофеля: що таке людина? Іграшка стихій, раб власних пристрастей, нікчемна і слабка істота, що покірно слідує за принадами зовнішніх сфер свого бездумного існування, нещасна страдницька істота, зламана нездійсненими та безглуздими мріями? Чи, можливо, вона — бог землі, палкий шукач, здатний на створення гармонії прекрасного, невтомний прихильник і творець істини?
Коли ж це питання розв’язано в ім’я та славу людини, постає ще одне, не менш важливе: що таке істина? У чому полягає призначення людини?
2. Дайте відповіді на запитання на картці, попрацюйте з QR-кодом.
3. Опрацюйте картку. Схарактеризуйте Фауста після випробувань
4. Поверніться до пункту 2 нашого уроку, прочитайте і запишіть у зошити, яка істина відкрилась Фаусту.
5. Опрацюйте картку. Підготуйтеся до аналізу образу літературного героя.
6. Зверніться до попереднього уроку та до пункту 2 цього уроку, доповніть літературне гроно новою інформацією.
Урок 8. Опозиція Фауст - Мефістофель, діалектичне розв'язання проблеми добра та зла.
1. Сам Й.В. Гете сприймав образи Фауста і Мефістофеля у нерозривній єдності. Він вважав, що не тільки сумніви та пошуки Фауста, а й іронія Мефістофеля є сутністю його власного існування. Ця єдність і постійна боротьба протилежних начал у людині і є шляхом її духовного розвитку. Мефістофель творить добро тому, що він не дає людині заспокоїтись, зупинитися, духовно заснути, бо з точки зору просвітників – це найтяжчий гріх. Мефістофель все заперечує, а тому він потрібен людині, бо заперечення – це початок нового шляху, нового пошуку, нової відповіді. Це потрібно людині, яка шукає істину.
2. Роздивіться картки (автор Володимир Тирон), дізнайтеся, хто таки Фауст.
- Чим продиктовано поведінку кожного з них?
- Яку роль відіграє Мефістофель у житті Фауста?
- Чи заслуговує Фауст прощення за союз із чортом?
4. Створіть лист від імені Фауста “Як я шукав істину” (5-6 речень самостійної роботи)
Урок 9. РМ (письмово). Порівняння образів Фауста й Ваґнера
1.Роздивіться картки (автор Володимир Тирон)
Урок 10. Фауст та Марґарита. Утілення трагедії в різних видах мистецтв. «Фауст» в Україні
1. Характеристика Маргарити (прочитайте, ознайомтеся з картками (автор Володимир Тирон))
Маргарита – проста
дівчина, не має ані гострого розуму, ані глибоких знань, ані високих мрій. Вона
– утілення відвертості, чистоти; земна та зрозуміла. Доброта, уміння прощати,
готовність поступатися, скромність, небажання виділятись приваблюють до неї
вишуканий розум і неспокійну душу Фауста.
Дівчина здатна на всеохоплююче, жертовне та вірне кохання.
Маргарита добра, ніжна і жіночна. Її думками та діями повністю керує кохання та коханий, на певний час вони цілком оволодівають нею. Вона не може чинити несправедливість, тому сумний фінал її кохання та життя логічно неминучий: її вчинки суперечать її сутності. Ми співчуваємо Маргариті, ми страждаємо разом з нею, з перших сцен її появи в трагедії відчуваючи, що дівчина приречена.
Перебуваючи в тюрмі, напередодні страти відмовившись від спасіння завдяки сповіді перед смертю, Маргарита висловлює жаль з приводу того, що “завжди була безголосою”. Вона звинувачує себе в тому, що порушила заповіді, піддалась коханню та чарам Генріха-Фауста, бездумно пішла за ним. Це не прозріння, а прояв моральних позицій її внутрішнього світу.
При цьому відчай героїні, бажання спокутувати провину, гостре відчуття особистої відповідальності за скоєне, відмова від будь-яких пільг підносять Маргариту на висоту страдницького душевного очищення. Знаючи, що сонне зілля, від якого померла мати, їй дав Фауст, усвідомлюючи, що вбивство дитини було також вимушеним, своєї провини Маргарита не перекладає на коханого. І, зберігши найкраще у своїй душі, вона навіть після смерті вища за Мефістофеля. У фіналі першої частини Мефістофель, утративши сподівання вивести Маргариту із тюрми, вигукує: “Вона засуджена на муки!”, але Голос з неба заперечує: “Врятована!”.
Бог прощає Маргариті її гріхи, і цим Гете виявляє гуманістичне ставлення до жінки, яка має право на співчуття та розуміння.
2. Дайте відповідь на запитання:
- Як ви думаєте, чому Маргарита була прощена Богом?
Жодна із земних утіх, якими спокушає Фауста Мефістофель, ученому не до вподоби. Він прагне:
Вмістить в собі всі
радощі і муки,
Все те, що людству випало на долю,-
І глиб, і вись…
Мефістофелю вдається переконати Фауста в силі та красі кохання. Омолоджений Фауст бачить Маргариту, і в його серці прокидається жадоба кохання. Для Мефістофеля шлях до жіночого серця один – лестощі, подарунки, підкуп. Та кохання, що заполонило серце Фауста, підказує йому власний шлях до серця дівчини, і він обходиться без допомоги чорта.
Фауст і Маргарита проводять теплі вечори разом, дівчина також охоплена пристрастю і сумує за коханим.
Однак Фауст і Маргарита – люди різного соціального становища, інтелектуальної конституції, їхнє призначення різне, тому спільного майбутнього в них бути не може. Фауст, хоча і кохає щиро, не в змозі уявити собі це почуття кінцем шукань; він є егоїстом у своїй палкості ще й тому, що не може встояти перед її спокусами. Він би ніколи не отримав задоволення від такого варіанту можливого людського щастя. Маргарита ніколи б не збагнула мети життя Фауста, тому їхні взаємини не могли мати оптимістичного фіналу.
Кохання Маргарити і Фауста не мало перспективи ще й тому, що в ті часи ставлення суспільства до жінки, яка мала позашлюбний зв’язок з чоловіком, було негуманним. Однак Гете вбачає причину трагічної розв’язки любовних взаємин Фауста і Маргарити не стільки в соціальній сфері, скільки у сфері духовного розвитку героїв. Саме це стало причиною того, що їхня зустріч у в’язниці була останньою.
4. Чи змінило Фауста кохання до Маргарити? Якщо так, то яким чином? У чому подібне та відмінне в його коханні до Маргарити та Єлени?
Стихія кохання захопила героїв трагедії. Але любовна колізія між Фаустом та Єленою Прекрасною, утрата ними сина та родинного щастя – це зображення лише символічного кохання, у якому утілена думка просвітителів про роль античності в долі суспільства.
Суть взаємин Фауста і Маргарити – велике земне почуття, здатне змінювати людей. Кохання до Маргарити духовно піднесло Фауста: він зумів побачити в ній не лише красиву жінку, а й людину, у якої, хоч і обмежений, але свій внутрішній світ. Разом з тим прагнення до самоствердження в коханні приводить ученого до надмірних життєвих прагнень, до неодноразового мимовільного і трагічного порушення моральних принципів. Він добре розуміє, що винний у трагедії дівчини.
Досвід цього кохання
вплинув на формування у Фауста почуття відповідальності за власні вчинки.
Кінець свого першого кохання та загибель Маргарити Фауст пережив тяжко, але прагнення діяти примушує його продовжити пошуки щастя. Нове кохання – це володіння досконалою античною красою – Єленою, як захистити від покарання Менелая він так і не зміг; життя їхнього сина Евфоріона урвалося трагічно. Ми можемо говорити про те, що перше кохання розбудило в серці Фауста “природні”, найкращі риси, а друге – корисливість, звичку до споживання та збайдужіння до почуттів такого гатунку.
5. Втілення трагедії «Фауст» у різних видах мистецтв (образотворчому, музиці, театрі, кіно та ін.).)
До образу Фауста зверталося багато письменників, зокрема Я. М. Р. Ленц, Ф. М. Мюллер, Ф. М. Клінґер (Ф. І. Клінгер), Е. А. Ф. Клінґеманн та інші, але загальновизнаним творцем «Фауста» вважають Й. В. Ґете, який писав свій твір упродовж 60 років.
«Фауст» Ґете значно вплинув на світову літературу. Образ Фауста надихав на творчість Дж. Ґ. Байрона, Дж. Мільтона, Т. Шевченка, Т. Манна, для якого Ґете та його творчість стали зразком, гідним наслідування.
Прекрасні ілюстрації створили французький художник Ежен Делакруа, російський Михайло Врубель, німецький Ернест Берлах, американський Роквелл Кент.
«Фауста» Ґете неодноразово театралізовано. Так, Шарль Ґуно створив оперу «Фауст». На мотиви Ґетевського «Фауста» писали музику Людвіґ ван Бетховен, Гектор Берліоз, Михайло Глінка, Ріхард Ваґнер, Петро Чайковський, Модест Мусоргський та ін.
До сюжету «Фауста» зверталися в кіно: зокрема, режисери Ф. В. Мурнау (1926, Німеччина), Р. Клер (1950; Франція, Італія), О. Сокуров (2011, Росія).
Мефістофель є однією з головних дійових осіб багатьох відеоігр.
6. На сторінках підручника знайдіть і прочитайте інформацію про Героя України Василя Сліпака, який виконував партію Мефістофеля. Він загинув у боях за свободу і незалежність України
7. Підводимо підсумки.
8. Запишіть у зошити відповідь на запитання: Чому образи Фауста і Маргарити стали у літературі вічними?
Урок 11. Контрольна робота за темою «Золоті сторінки далеких епох» (твір)
1) Проблема вибору в трагедії Й. В. Гете “Фауст”.
2) Боротьба добра і зла як рушійна сила розвитку, змін та динаміки буття (за трагедією Й. В. Гете “Фауст”).
3) У чому полягає сенс життя для Фауста (за однойменною трагедією Й. В. Гете)?
4) “…робить лиш добро, бажаючи лиш злого” (роль Мефістофеля в трагедії Й. В. Гете “Фауст”).
5) Тема кохання в трагедії Й. В. Гете “Фауст”.
Модернізм
Урок 12. Модерністська проза початку XX ст. (загальна характеристика). Світоглядні й естетичні засади модернізму, його художнє новаторство.
1. Роздивіться картки
2. Дайте відповідь на запитання 5 підручника (ст. 32).
Урок 13. Модерністські явища в художній прозі на початку ХХ ст. Ф. Кафка, Дж. Джойс і М. Пруст як фундатори модернізму в європейській прозі
1. Ознайомтесь з біографією Марселя Пруста
Німецькомовна проза
Урок 14. Життя та творчий шлях Франца Кафки. Своєрідність світобачення та його художнього втілення в оповіданні «Перевтілення»
1. Письменник Франц Кафка створив свій міф про сучасний авторові світ, у якому людина беззахисна, самотня, де вона настільки маленька, що почувається комахою. Про одну з найбільш трагічних та суперечливих постатей літератури першої половини ХХ ст. — Франца Кафку — та його творчість, що відображає складності й протиріччя тогочасного світу, ітиметься сьогодні на уроці.
2. На попередньому уроці ви знайомились з біографіє Ф.Кафки. Рекоменду ще одне чудове відео, якщо на попередні не звернули уваги (автор Адріана Химинець). Назвіть три факта з біографії письменника, які вас найбільше вразили.
3. Перейдіть за посиланням і виконайте тестування за змістом оповідання
4. Перейдіть за посиланням та роздивіться відеопрезентацію
5. Прокоментуйте афоризми Ф. Кафки:
1) «є два людські гріхи, що спричиняють решту,— нетерпіння й лінощі душі. через своє нетерпіння людей вигнано з раю, а через лінощі вони не можуть туди повернутися...»;
2) «Щасливим я був би тільки тоді, коли б зміг привести світ до чистоти, правди, сталості».
6. «Перевтілення» (1912) Ф. Кафки — знаковий твір модерністської літератури. Тема оповідання (зазвичай цей твір характеризують як новелу) — гранична самотність особистості та трагічне знецінення людського життя Прізвище головного героя Ґреґора Замзи — це зашифроване за допомогою криптографії прізвище автора.
7. Дайте відповіді на запитання
♦ Що означає слово перевтілення?
♦ У яких творах ми вже зустрічали перетворення людей на істот тваринного світу?
♦ Назвіть літературну течію, до якої належить твір Кафки «Перевтілення».
♦ Чому ми не можемо назвати оповідання «Перевтілення» реалістичною чи романтичною, адже у творах реалістів та романтиків наявний фантастичний елемент?
♦ Визначте сюжет твору та його складові.
8. Пригадайте героїв твору, дайте їм характеристику:
Урок 15. Зображення відчуження особистості в оповіданні «Перевтілення». Образ Ґреґора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність. Образ Ґреґора Замзи як гротескний літературний автопортрет письменника. Розкриття у творі світового буття як абсурдного
1. Історія написання новели «Перевтілення".
Писати «Перевтілення» Кафка почав 17 листопада 1912 р. Спочатку замислена як невеличка оповідка, яку Кафка планував написати дуже швидко, новела розросталася; її було завершено тільки 7 грудня. Зміст її значною мірою ґрунтується на автобіографічному матеріалі, зокрема взаємини перевтіленого Ґреґора Замзи із власною родиною ретельно відтворюють непрості стосунки, що склалися в Кафки з рідними, здебільшого з батьком. Із-поміж літературних джерел «Перевтілення» передусім називають Овідієві «Метаморфози» та повість Ф. М. Достоєвського «Двійник». «Метаморфози» містять понад 200 поетичних розповідей про перевтілення, а дія повісті Достоєвського починається так само, як новела Кафки: із пробудження героя, який незадоволений службою й не може зрозуміти, сон це чи реальність.
Оповідання вийшло друком 1915 р. На обкладинці мала міститися ілюстрація, замовлена художникові Оттоману Шпарке, і саме з цього приводу Кафка відправив до видавництва листа, у якому заборонив зображати героя новели у вигляді комахи.
Ім’я кафкіанського персонажа, вочевидь, походить від імені героя роману Якоба Вассермана «Історія юної Ренати Фукс» Ґреґора Замази. Це ім’я Кафка трансформував як криптограму власного ймення.
Поведінка Ґрети щодо Ґреґора має автобіографічну паралель: коли під час розмови батьки висловилися за те, аби Кафка присвячував вільний пообідній час відвідуванню азбестової фабрики, Оттла, яка зазвичай підтримувала брата, пристала на бік батьків. Її вчинок письменник переживав як зраду, навіть замислювався про самогубство.
2. Перейдіть за посиланням і опрацюйте презентацію
♦ Доведіть, що «Перевтілення» належить до експресіонізму. Які ознаки експресіонізму ви можете назвати?
♦ Уявіть, що на комаху перетворилася Ґрета Замза. Чи могло таке трапитися з нею? Чому ви так уважаєте?
♦ На вашу думку, як розвивалися б події у новелі, якби катастрофа сталася саме з Ґретою?
♦ Чому взагалі відбулося таке перевтілення? Як змінилися люди внаслідок перетворення Ґреґора? Зробіть висновок.
♦ Що таке метафора? Наведіть центральну метафору твору «Перевтілення».
♦ Чому, перетворюючи Ґреґора на комаху, Кафка зберігає йому розміри людського тіла?
♦ Поясніть назву новели «Перевтілення»
♦ Які почуття викликало у вас оповідання Ф. Кафки «Перевтілення»?
♦ Над чим ви замислилися?
Урок 16. Особливості композиції, функції фантастики. Характерні ознаки стилю Ф. Кафки, поєднання реалістичних та міфологічних елементів у гротескному світі
1. Роздивіться картки
4. Напишіть есе: "Кого у Грегорі Замзі більше: людини чи тварини?"
5. Домашнє завдання: прочитати новелу Т.Манна "Маріо і чарівник"
Уроки 17, 18. ПЧ № 1-2. Томас Манн "Маріо і чарівник"
Урок 19. Альбер Камю. Знайомство з життям і творчістю письменника. "Чума"
1. Роздивіться картки з коротким викладом життєвого і творчого шляху Альбера Камю
2. Подивіться навчальне відео "Біографія А.Камю"
6. Випишіть героїв твору та їхній фах
Урок 20. Роман «Чума» як еволюція «від естетики абсурду до естетики бунту». Особливості поетики й стилю роману. Відбиття руху Опору і глибинний філософський зміст
Урок 21. Роман «Чума»: проблематика, сюжет і композиція, притчевість твору, алегоризм образів і ситуацій.
Урок 22 - 23. Абсурд і трагічний стоїцизм у романі «Чума». Проблема вибору людини в
межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір
Урок 24. РЗМ (п) Твір на одну з даних учителем тем
Урок 25. Контрольна робота
Шедеври європейської лірики першої половини ХХ ст.
Урок 26-27. Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці ХХ ст. (загальний огляд)
Лірика — найбільш рухливий та мобільний рід літератури, який активно реагує на зміни в житті й культурі. Тому кінець XIX — початок XX ст. позначений розмаїттям ліричних форм, виникненням різноманітних течій модернізму й авангардизму. Окрім того, на межі століть і протягом усього XX ст. з'являються митці, жанрові відкриття яких не вміщаються в межі певних напрямів, течій або шкіл. А це свідчить про перевагу індивідуально-художньої свідомості, що відображена в жанрових формах лірики.
1. Ознайомтесь з картками (автор В.Хливнюк)
Франція
Урок 28-29. Ґійом Аполлінер (Вільгельм Альберт Владімір Александр Аполлінарій Костровицький) - поет-авангардист. Зв'язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність сюрреалізму письменника, його художні новації в царині лірики. Збірки поета. Тема кохання й часу у вірші «Міст Мірабо»
Урок 30-31. Ґійом Аполлінер. Специфіка віршованої форми каліграм («Зарізана голубка й водограй»). Верлібр у творчості митця
3. Подивіться відео "Аналіз поезій Ф.Гарсіа Лорки"
Антиутопія у світовій літературі
Урок 42. Розвиток жанру антиутопії у ХХ ст.: ознаки та представники
(загальний огляд)
1. Люди завжди мріяли зазирнути в майбутнє. Звісно, що це є неможливим, однак письменники-фантасти намагались розкрити своє бачення майбутнього. Одні зазирали в нього з оптимізмом, інші — з тривогою та острахом. Поміж багатьох жанрів фантастики з’явився літературний жанр антиутопії, який став своєрідним літописом трагедії, попередженням суспільству про небезпеку духовної деградації та насильства. Антиутопія — це супутник утопії.
Утопія — прекрасне, але нездійсненне майбутнє з елементом соціальної міфології. Утопію трактували як досконалу країну, зображення досконалого суспільного устрою, позбавленого наукового обґрунтування; довільне конструювання ідеалів; загальну назву планів, проектів, для реалізації яких немає практичних підстав; нездійсненні плани соціальних перетворень; сукупність соціальних ідей, лозунгів, цілей, які мають відтінок популізму.
З’явилося це слово з волі англійського письменника і громадського діяча Томаса Мора, який назвав написану латиною в 1515-1516 рр. книгу «Утопією», утворивши це слово з двох коренів «u» і «topos» (тобто місце, якого ніде немає), а, можливо, з інших коренів — «еu» — благо і «topos» — місце (тобто блаженне місце).
В «Утопії» Томас Мор змалював ідеальну, з його точки зору, державу, де все побудовано за законами розуму, де всі люди рівні в усьому: у праці, відпочинку, навіть одязі; де все регламентовано і все підлягає суворому розкладу й дисципліні. Утопія Т. Мора — країна щастя, можливого на землі, до того ж була заселена пересічними земними людьми, тільки дуже розумно організованими.
Отже, утопія як літературний жанр — це абстрактна модель ідеальної соціальної системи, що відповідала уявленням письменника про гармонію людини і суспільства. Коріння жанру сягали фольклору, Біблії, філософських трактатів та інших творів.
Антиутопія з’явилася тоді, коли держава і суспільство виявили свої негативні риси, стали небезпечними для людини, не сприяли прогресу. Це критичне зображення негуманістичної державної системи. В антиутопії автори завжди висловлювали протест проти насильства, абсурдного соціального устрою, безправного становища людини. Автори антиутопій, посилаючись на аналіз реальних суспільних процесів, за допомогою фантастики намагалися передбачити небезпечні наслідки існуючого порядку або утопічних ілюзій. Отже, антиутопічний роман — це роман, у якому розкрито абсурдність і безглуздість нового порядку. Однак, на відміну від гострої критики соціальної дійсності, антагоністичне суспільство антиутопій за своєю сутністю практично стало сатирою на демократичні й гуманістичні ідеали, воно покликане морально справдити історичний соціальний устрій, який виливається в пряму або в додаткову аналогію антагоністичного суспільства.
Класичну антиутопію характеризують:
■ абстрактність;
■ художні моделі ідеального суспільства;
■ настанова на результат соціального розвитку;
■ принцип просторово-часової символічності;
■ підвищена емоційність стилю.
Світ майбутнього в антиутопії є гіршим за той, який критикують, справжній. Антиутопія показує картину трагічної реальності, апокаліптичного буття; якщо утопія являє собою позитивну модель соціальної системи, то антиутопія заперечує і дійсний, і можливі варіанти майбутнього. В антиутопії втілено протест проти насильства, абсурдного існуючого устрою, безправного становища особистості. Автори антиутопій, спираючись на аналіз реальних суспільних процесів, за допомогою фантастики намагалися передбачити розвиток їх у майбутньому, попередивши тим самим про небезпечні наслідки існуючого порядку.
2. Роздивіться електронну книгу і опрацюйте перші 5 її сторінок
3. Інтерактивний прийом «одне слово»
- Доберіть слово-асоціацію до терміна антиутопія.
4. Домашнє завдання: написати розгорнуту відповідь на запитання: «М. Бердяєв назвав утопію прокляттям нашого часу. Як ви розумієте цей вислів?»; прочитати повість "Колгосп тварин" (або подивитися мультфільм, посилання на який знайдете у книзі)
Урок № 46-47. ПЧ № 3, 4. Сатирична повість-притча Джорджа Орвелла «Скотоферма» як алегорія революції 1917 р. та наступних подій у Росії
Перейдіть за посиланням і виконайте тестування
Урок 48. Узагальнення й систематизація знань, здобутих у семестрі
Коментарі
Дописати коментар