Зарубіжка: 8 клас (ІІ семестр)

Підручник "Зарубіжна література. 8 клас" Авторського колективу під керівництвом О. Ніколенко. 2025

 

Урок 25. Епоха Ренесансу (Відродження) в Європі. Культ античності.

1. Ознайомтесь із карткою:

Ці запитання стануть опорою для відповіді за змістом уроку.

2. Подивіться дистанційний урок "Епоха Відродження" (11.51 хв.), коротеньку відео презентацію або прочитайте за підручником ст. 140-145

3. Скачайте і заповніть картку (або відтворіть її у зошитах у вигляді плану чи малюнків)

4. За дистанційним уроком зробіть хмарку слів на тему: "Письменники доби Відродження". Для цього використайте сервіс wordart  , натиснувши на посилання (зверніть увагу на вибір мови). 

 

Урок 26. Франческо Петрарка. Сонет № 61. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образи ліричного героя та героїні. Структура сонетів Ф. Петрарки.

1. Подивіться відеоурок про життя і творчість Франческо Петрарки  або прочитайте за підручником ст. 146-149

2. Роздивіться картку з теорії літератури (автор І.Петровська), запишіть у зошити визначення жанру "сонет" та автора, у творчості якого ми уже зустрічали цей жанр 

3. Прочитайте за підручником сонети Ф. Петрарки (ст. 149-150) або подивіться/послухайте відеоурок з дев'ятої хвилини та запишіть основну думку сонетів 61 та 132

4. Подумайте і дайте відповідь на запитання 4 на сторінці 150 підручника

Розв'яжіть кросворд за біографією Ф. Петрарки 

Урок 27. Франческо Петрарка. Сонет № 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образи ліричного героя та героїні. Структура сонетів Ф. Петрарки.

Подивіться відеоурок (авторка Леся Сич)

Уважно читаємо сонети Франческо Петрарки і заповнюємо паспорти творів (Автор Наталія Дениско)

Урок 28. Вільям Шекспір. Значення В. Шекспіра для розвитку англійської літератури та світового мистецтва. Сонет № 66. Основні теми сонетів В. Шекспіра. Відображення внутрішнього світу ренесансної людини. Художні особливості сонетів В. Шекспіра.

1. Подивіться відеопрезентацію про В.Шекспіра (Автор Адріана Химинець)

2. Роздивіться картку

 

3. Читаємо і аналізуємо сонети В.Шекспіра (за підручником)

4. Перейдіть за покликанням і подивіться відеоурок

5. Роздивіться кроссенс до сонету (автор Ірина Мороз). Створіть власний кроссенс до цього або одного з розміщених у підручнику сонета

Урок 29. Сонет № 116. Основні теми сонетів В. Шекспіра. Відображення внутрішнього світу ренесансної людини. Художні особливості сонетів В. Шекспіра. 

 

 

 

 

 

Урок 30. Сонет № 130. Основні теми сонетів В. Шекспіра. Відображення внутрішнього світу ренесансної людини. Художні особливості сонетів В. Шекспіра.

 

 

Урок 31. Діагностування ГР 2 (працює з текстом). Виразне декламування поезій напам'ять. 

 

Урок 32. Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Історія створення. Конфлікт справжнього почуття і забобонів.

 

 

Перейдіть за покликанням і подивіться відео урок 

 

 

  

 

Урок 33. Оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти, вплив кохання на людську особистість.

 1. Перевірка домашнього завдання (фотоквест)

2. Знайомство з карткою

3. Опрацювання відеопрезентації (Авторка А.Химинець)

4. Виконання завдання за покликанням 

5. Перевіряємо виконану роботу (Авторка О.Залізницька)

 

 

  

  

6. Працюємо над образами героїв твору

 

 

Характеристика образу Ромео.

- Яким бачимо Ромео на початку твору?

- Коли ми вперше зустрічаємося з Ромео? В якому він настрої? Чому?

- Як ставляться до Ромео друзі? Батьки? Вороги?

- Коли і де Ромео зустрічається з Джульєттою? Що він робить після балу?

- Чи закоханий Ромео у Розалінду? Чи можна назвати це коханням?

- З якою метою він йде на маскарад?

- Чи змінюються погляди героя на кохання протягом твору?

7. Шекспір зображує своїх улюблених героїв у динаміці. Вони проходять шлях від юності до зрілості за кілька днів. Як змінюються Ромео і Джульєтта? (перевірка заповнених дома табличок)

8. Підсумок уроку

Кохання Ромео і Джульєтти — нестримне, чисте й героїчне — триває лише декілька днів і протистоїть давнім поглядам і відносинам середньовічної закляклості, під владою якої перебувають Капулетті й Монтеккі. Це справжній бій за вільне життя й права людини. Трагічна загибель дітей примирила нарешті ворогуючі родини, але якою ціною! Своєю смертю закохані немовби купують перемогу нового життєвого принципу — принципу миру, дружби, кохання. Горе втрати примушує Монтеккі і Капулетті зрозуміти, що безглуздою ворожнечею вони знищили власне майбутнє. У загибелі закоханих народжується нова істина: людські почуття святіші й значніші за вікові станові забобони. Так було й так буде завжди, доки живе людина.

За бажанням: віртуальна екскурсія Вероною

 

Урок 34. Проблема життя і смерті. Трактування фіналу.

Опрацьовуємо картки, даємо відповіді на запитання (Авторка Світлана Кусочкіна)

 

Завдання: Створіть титульну сторінку до книги з трагедією "Ромео і Джульєтта" або рекламний постер. 

Проблемне запитання: Поясніть, чому герої обирають смерть? Чи тільки трагічний збіг обстави цьому виною? На кому, по - вашому, лежить найбільша провина в загибелі Ромео і Джульєтти?

Урок 35. Мігель де Сервантес Сааведра. «Дон Кіхот». I частина (огляд, 3-4 розділи за вибором учителя). Історія створення роману, його зв’язок із лицарськими романами, пародійний характер. Особливості сюжету і композиції твору.

Відео урок "Історія створення роману Сервантеса "Дон Кіхот"

Урок 44. Сервантес. «Дон Кіхот». Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя

 

 

 

 

 

 

Урок 36. Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя. Дон Кіхот і Санчо Панса – вічні образи, у яких утілено високу мрію і прагматизм.

 

 

 

Урок 37. «Донкіхотство». Широта філософського змісту твору.  ТЛ: поглиблення поняття про вічний образ.

- Сервантес зазначав, що його твір є пародією на рицарські романи, що заполонили книжковий ринок тогочасної Іспанії зі своїми авантюрно- казковими сюжетами й відволікали читачів (іспанців) від нагальних реально-життєвих проблем.

- Проте, за оцінками мислителів, літературних критиків наступних століть, жанровим новаторством Сервантеса у «Дон Кіхоті» вважається його реалістичний характер.

У романі Сервантеса розгортається широка картина народного життя Іспанії на зламі ХVІ-ХVІІ століть. Кого тут тільки немає: селяни, ремісники, пастухи-козопаси, погоничі, священики, представники сільської влади, солдати, студенти, дрібні злодюжки та небезпечні розбійники, герцоги й герцогині, освічені люди й неуки, жінки, чоловіки, діти, пани й слуги! Усього 669 персонажів! Усі вони промовляють зі сторінок роману живою самобутньою мовою - народна говірка переплітається з книжною вченістю, весь роман пересипаний влучними народними прислів’‎ями, приказками й примовками, на які такий щедрий добродушний і говіркий Санчо Панса. Народне життя широким потоком улилося в роман, давши змогу автору реалістично відобразити тогочасну дійсність. «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі» постає перед читачем як художня енциклопедія життя Іспанії на межі XVI-XVII століть, стає частиною «книги історії».

 

 - Для широти зображення іспанської дійсності Сервантес удається до художньо-композиційних новацій. Автор використовує цілий комплекс новацій: по-перше, найгеніальнішим відкриттям Сервантеса було зображення двох постатей на тлі іспанської дійсності: бідного гідальго, що уявив себе захисником бідних і скривджених за прикладом мандрівних рицарів минулої доби, та бідного селянина, що спочатку був охоплений жадобою наживи, а згодом став поділяти прагнення свого пана, у якого він погодився бути джурою. На минулому уроці ми дійшли висновку, що Дон Кіхот і Санчо Панса - це дві сторони однієї медалі, це парні образи. Мрії про краще життя - основа світогляду обох персонажів, але подаються вони у двох ракурсах: один бік - це ілюзорні прагнення до високої свободи й справедливості Дон Кіхота; другий - цілком земні, матеріальні прагнення добробуту, кращого, справедливого життя, що йдуть від Санчо Панси. Можна сказати, що таким чином Сервантес утілив у своєму романі найгуманніші й найпрогресивніші ідеї тогочасної Іспанії, країни запізнілого Відродження. По-друге, щоб створити широку панораму дійсності й життя людей сучасної йому Іспанії, Сервантес використовує авантюрну інтригу (як у рицарських романах), хронотоп стає головним сюжетотворчим прийомом. Він вивів своїх героїв на широкі дороги Іспанії, влаштував їм зустріч з людьми, що належать до найрізноманітніших верств суспільства, змалював численні пейзажі - то вкриту пилом сільську дорогу, то долину, то гірські кряжі, то поле, на якому вітер розкручує крила вітряків.

 

- Особливості хронотопу І частини роману Сервантеса про Дон Кіхота позначаються тим, що відбувається постійне розширення реального простору відповідно до першого та другого виїздів головного героя. Важливішим у творі, на наш погляд, є художній простір, який Сервантес використовує у жанрових особливостях роману шляху, або роману великої дороги. Розпочинаючи з точки-домівки Дон Кіхота в одному із сіл Ламанчі, - автор виводить свого героя у світ, робить героєм шляху і представляє світ, що оточує Дон Кіхота, переважно з трьох точок зору. Ми спостерігаємо за двома виїздами Дон Кіхота, причому другий є тривалішим у часі й значно ширшим у плані простору, ніж перший. Спільним для обох виїздів Дон Кіхота є прорив замкненого простору, в якому він прожив майже півстоліття. Зі свого будинку, з кімнати, де він знаходився у полоні книжкових ілюзій, Дон Кіхот виїздить не лише за межі свого маєтку, а й села, і розпочинає мандрівку широкими шляхами, де на нього чекає безліч зустрічей (як зазначають дослідники, 669 персонажів з ’‎являються на шляху Дон Кіхота. Саме образ Дон Кіхота є своєрідним магнетичним центром у хронотопі роману, адже його діяльна натура постійно знаходиться в русі й перетинається з іншими персонажами твору, які сукупно утворюють деталізовану картину іспанського суспільства. Цікавим є простір заїзду, корчми як перетину людських життєвих шляхів. Не випадково перед поверненням Дон Кіхота зі С’‎єрра Морени додому він тривалий час знаходиться в заїзді. Тут вже вагомішим стає художній час, адже чим довше герой знаходитиметься в корчмі, тим більше в нього відбудеться зустрічей з різними людьми, оскільки рух у заїзді не припиняється: подорожні сновигають туди й сюди. Таким чином автор ніби уповільнює оповідь, водночас вдаючись до епічних прийомів уповільнення дії - використання деталізації зображення та вставних новел.

- Основний конфлікт роману про Дон Кіхота полягає у зіткненні ілюзорного світу мрій, що існує в свідомості Дон Кіхота, та світу реального, світу іспанської дійсності, що втілюється у свідомості всіх, хто оточує головного героя (669 персонажів). Занадто нерівне співвідношення: один проти 669-ти.

- Сервантес виносить непросте й неоднозначне судження про оточуючий реальний світ іспанської дійсності на межі XVI-XVII століть. Реальний світ - це світ обивательства, обмеженості думок, прагнень і почуттів, смирення перед злом, тупістю, жадібністю і грубою силою. Найбільше автора хвилює проблема сутності людини. «Людина, що заглиблена у свій внутрішній світ, світ уяви, і керується високою ідеєю чи вірою, - духовно незламна, непохитна, але в реальному, фізичному житті така людина самотня, не може повністю реалізувати себе в оточенні, на її долю випадають лише страждання. Драма в тому, що узгодити уяву і реальність така людина неспроможна; натомість людина, що занурена в саму лише емпіричну реальність, не заслуговує на звання Людини (ця ідея розкривається у II частині роману «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі» в історії губернаторства Санчо Панси.
 

- Як новаторство Сервантеса в створенні образів головних героїв та усієї системи персонажів вплинуло на філософський характер його найважливішого роману?

- Головні герої роману - натури неординарні й багатогранні, вони взаємодоповнюють і взаємозбагачують одне одного. Сервантес зобразив типові образи й надав їм загальнолюдського значення (філософська проблема, яка залишається актуальною завжди). Можливо, у цьому полягає один із секретів невмирущої популярності роману. Його герої постійно ускладнюються й розвиваються. Наприклад, Санчо Панса спочатку слугує ніби тільки пародійним завданням роману, але з розвитком сюжету його зміст поширюється й збагачується. Поступово вимальовується живий і правдивий образ допитливого кастильського землероба, сповнений глибокого соціального й етичного змісту. Спочатку Санчо мріє лише про зиск, хоча у своїх меркантильних прагненнях він пам’‎ятає, що він людина. «Я хоч і бідняк, але християнин чистокровний і нікому нічого не винен. І я мрію про острів, а інші мріють про дещо гірше, а все ж від людини залежить, значить, коли я людина, то можу стати папою, а не лише губернатором острова».

- Новаторським є й підхід Сервантеса до зображення головних персонажів у тому сенсі, що на перший погляд Санчо - цілковита протилежність Дон Кіхотові, але внутрішньо вони подібні: обидва, щоправда, кожен по-своєму, добрі й людяні, обидва незадоволені дійсністю, й обом їм вистачає енергії та живої уяви, щоб відправитися на пошуки кращого життя. Дон Кіхот і Санчо Панса - це своєрідна єдність, створена на основі порозуміння і взаємовпливу. Й у цьому виявив себе філософський підхід Сервантеса до різнобічного показу однієї цілісної філософської категорії. Пізнавши безкорисливість і благородство Дон Кіхота, Санчо й сам поступово позбавляється матеріальної залежності та корисливості, усе частіше його вчинками (особливо і другій частині роману) керує не жадоба до наживи, а любов до справедливості, що дає змогу вповні розкритися народній мудрості й природним здібностям Санчо. Він єдиний розуміє й цінує Дон Кіхота. Наведемо декілька цитат з другої частини роману: «...В мого хитрості от настільки немає, душа в нього нарозпашку, він нікому не здатний заподіяти зло, він робить лише добро, лукавства цього самого в ньому ні на волосину немає, кожна дитина запевнить його, що зараз ніч, хоч би це було опівдні, і от за цю простодушність я й люблю його більше, як життя, і, незважаючи ні на які його дурощі, при всьому бажанні не можу від нього піти» (з розмови Санчо Панси з джурою Рицаря Лісу); «Він не божевільний, а завзятий».

- Найважливіше, що вдалося Сервантесу, - це те, що і Дон Кіхот, і Санчо Панса протистоять несправедливому ладу дворянсько-католицької Іспанії. Санчо розуміє, що високий чин ще не свідчить про гідність людини. Дон Кіхот у кожному, навіть у каторжнику, перш за все бачить людину, гідну поваги. Звіт І групи за випереджальним домашнім завданням: скласти програму дій політика за порадами Дон Кіхота, викладеними в листі Санчо Пансі під час його губернаторства.

«Кодекс честі «донкіхотів»

- Основа світогляду - наївний гуманізм і романтизм.
- Життєва позиція - активне втручання в життя відповідно до світоглядних позицій, захист усіх пригноблених та скривджених, прагнення встановити справедливість у всьому світі.
- Ставлення до людини - повага, незалежно від станової та майнової приналежності.
- Ставлення до політики - орієнтир на дотримання демократичних свобод та добробут людини.
- Ставлення до батьківщини - ставлення патріота, що прагне своїми справами уславити свою Вітчизну.
- Ставлення до жінки - культ Прекрасної Дами.
- Ставлення до літератури - захоплення рицарськими романами.
 

Дайте письмову відповідь на запитання: Як ви думаєте, чи потрібні в сучасному світі «донкіхоти»?

 

Урок 38. Діагностування ГР 3 (письмово взаємодіє). Письмовий переказ фрагменту з художнього тексту або письмовий твір на запропоновану тему.

 

Урок 39. Барбара Космовська. «Буба». Художній світ Б.Космовської. Батьки – діти, діди – онуки. Ідея поваги й любові до людини. 
1. Читаємо книгу і шукаємо відповіді на фотоквест

 Урок 40. Барбара Космовська. «Буба». Сімейні цінності у творах мисткині.
1. Перейдіть за покликанням і ознайомтесь з інтерактивною книгою. Виконайте завдання, дайте відповіді на запитання.

 

Урок 41. Барбара Космовська. «Буба». Проблема дорослішання і пошуку свого місця у світі.

 

Урок 42. Діагностування ГР 4 (досліджує мовлення). Підсумкова робота за темами № 6, 7 (тести/відповіді на запитання). Шедеври Ренесансу. Літературний міст у сьогодення.

 

 

 

 

БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ

 

Урок 43. Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Історичні умови, філософсько-естетичні засади та ознаки класицизму.

1. Розгляньте картки.

2. Роздивіться відео. Порівняйте зміст відео з картками. Що нового ви дізналися?

3. Роздивіться відео "Мистецтво класицизму". Подивіться дистанційний урок "Класицизм"

2. Перейдіть за посиланням і роздивіться презентацію "Класицизм" або відскануйте код

4. Розгляньте філворд. Знайдіть і запишіть прізвища письменників епохи класицизму, які у ньому згадуються, а також того автора, хто до філворду не був уключений.

5. З підручника (с. 254-256) випишіть правила класицизму.

6. Розв'яжіть ребус і запишіть в зошити слово, яке у ньому зашифроване, а також що воно означає і чому згадується.

7. Роздивіться хмарки слів і запишіть гасла класицизму (Автор Н.Гиренко) 

8. Класицизм - це напрям у європейській літературі ХVІІ століття. Чому він не продовжив своє існування надалі? Свої роздуми запишіть у зошити.

Урок 44. Мольєр. «Міщанин-шляхтич». Мольєр – майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення.

1. Запишіть тему уроку в зошит. Подивіться відео

2. Прочитайте висловлювання Мольєра. Як ви розумієте слова драматурга.Чому, на вашу думку, Мольєр вважав виховний вплив комедії більш ефективним, ніж трагедії? 

3.Опрацюйте матеріал за посиланням. Прочитайте пункти 1 – 10.  Більше матеріалів про п'єсу та її автора дізнайтеся тут:

 

4. Перевірте, як ви засвоїли зміст твору. Тест 

 

5. Напишіть паспорт твору.

6. Дайте письмову відповідь на питання "Чи актуальна комедія "Міщанин-шляхтич" сьогодні?"  Відповідь аргументуйте.

Урок 45. Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.).

1. Перевірте свої знання, виконайте вправу "Так" - "Ні" (відповіді оформіть у вигляді коротких відповідей)

 

2. Роздивіться колаж і картку. Що нового ви дізналися про Мольєра?

3. Роздивіться табличку "Стисла характеристика творчого доробку Мольєра. Основні твори Мольєра, їх тематика"

 

 До якої з груп належить "Міщанин-шляхтич"?

4. Прочитайте за підручником с. 260 (останній абзац) - с. 261 (3 перших абзаци) та інформацію 

 

Результати роботи оформіть у табличку:

Традиції та новаторство Мольєра в царині комедії
Традиції (класицизм)	Новаторство

5. Думаю, вам буде цікаво подивитися спектакль "Міщанин-шляхтич" у віртуальному театрі

Можна подивитися фільм: Le Bourgeois Gentilhomme (2009 France with rus sub)

6: Визначіть композиційні особливості твору й запишіть їх у зошити.

7. Поясніть слова Мольєра: "Найкраще, що я можу зробити, - це викривати в смішних зображеннях вади мого часу."

8. Працюємо з картками

 

9. Опрацюйте за покликанням статтю "Образи комедії "Міщанин-шляхтич" http://svitliteraturu.com/_ld/4/499_jpg2pdf.pdf

10. Перевірте себе за допомогою вправи: https://learningapps.org/display?v=pobosqhv518

11. Поєднайте пари героїв: https://learningapps.org/display?v=pdvymxxh218

12. Складіть дві хмарки слів до двох будь-яких образів комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич"


Уроки 46.  Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм) у п'єсі Мольєра "Міщанин-шляхтич". 

1. Ознайомтеся з дистанційним уроком за покликанням 

Під час перегляду уроку зупиняйте відео для заповнення картки:

2. Ознайомтеся з текстом.

Головний художній прийом, який використовує Мольєр для розвінчання свого головного героя - це комізм, іронія, яка іноді переходить у гірку викривальну сатиру та жорсткий сарказм (особливо у діалогах Журдена з його дружиною, яка на відміну від чоловіка не втратила здорового глузду й не охоплена пристрастю стати дворянкою). Основний комізм образу Журдена полягає в тому, що, втративши здоровий глузд і раціональні життєві орієнтири, які зробили його поважною і багатою людиною в своєму середовищі, він намагається потрапити до більш культурного та цивілізованого прошарку суспільства, не розуміючи, що дворянство є набагато гіршим та розбещенішим, ніж міщанство, до якого належить він сам.

Приклади застосування Мольєром різних видів комічного для втілення авторського задуму:

а) гумор -Журден позичає гроші Доранту (висміюється довірливість Журдена та шахрайство Доранта);

б) іронія - пані Журден іронізує над довірливістю свого чоловіка (висміюється плазування Журдена перед аристократією);

в) сатира - Ков’‎єль дає негативну характеристику Журдену: «От йолоп, так йолоп!.. » (втілена народна оцінка таких «шляхтичів», засудження буржуазії в її намаганні здобути аристократичні титули та звання);

г) сарказм - пані Журден з неприхованим гнівом викриває Доранта і Дорімену, виганяючи їх зі свого дому (втілено засудження лицемірного життя аристократії);

д) буфонада (італ. bufonada - блазенство, комедійна гра акторів, в якій використовуються засоби гіперболізованого комізму, окарикатурення персонажів, ситуацій; вистава, побудована в такій манері виконання) - окарикатурення Журдена: як він одягається, вимовляє звуки під час уроку, кланяється тощо (викриття ганебного плазування перед аристократією, яка того не варта);

е) фарс (вид народного театру та літератури західноєвропейських країн, передусім Франції. Відрізнявся комічною, нерідко сатиричною спрямованістю, реалістичною конкретністю, вільнодумством. Герої фарсу - міщани. Образи-маски фарсу позбавлені індивідуальності, вони були першою спробою створення соціальних типів) - переодягання Клеонта і Ков’‎єля, підглядання Ніколь, побиття Журдена палицями під час посвяти у «мамамуші» та ін. (фарсові елементи надають п’‎єсі особливої жвавості, ефекту комічного; це також засіб викриття і висміювання дурості Журдена).

Саме тому світогляд, поведінка та мораль Журдена викликають сміх та осуд. Саме через це так холодно публіка зустріла комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич». «Найкраще, що я можу зробити, - це викривати в смішних зображеннях пороки мого часу», - говорив сам Мольєр і дотримувався цього девізу попри всілякі негаразди.

3. Ознайомтеся з табличкою:

Традиції та новаторство Мольєра у п’‎єсі «Міщанин-шляхтич»

Традиції класицизму

Новаторство Мольєра

- назва п'єси промовиста, має подвійний смисл: 1) викривається плазування Журдена перед аристократією; 2) міщанин виявляється більш шляхетним, ніж дворяни, тому немає потреби принижуватися; - поділ персонажів на позитивних і негативних; - дотримання правил жанрової ієрархії: комедії як жанру відповідають персонажі не дуже високого походження, їхня мова жива, розмовна; аристократія ж подається у сатиричному зображенні; - виховний зміст комедії; - розум - критерій оцінки персонажів; - чітка композиція, підпорядкована задуму автора; - універсальність людських характерів; образи схематичні, незмінні, за кожним - певна ідея; - художні образи й увесь зміст комедії - моральний урок людству

- порушення правила трьох єдностей - місця, дії і часу; - поєднання соціального змісту та любовної інтриги; - реалістичність образів: вони взяті зі звичайного життя; - поєднання комедії характерів із комедією обставин; - використання традицій народного театру; - уведення балету та співів у структуру комедії; - орієнтація на смаки не вищого класу, а широкої публіки, утвердження пріоритетів народної моралі; - викриття вад людей і суспільства (за О. Ніколенко)

Дайте відповідь на запитання:
- Чи можна назвати творчість Мольєра новаторською для свого часу? Чому?

 
4. Роздивіться хмарку слів. Випишіть проблеми, які піднімає у своїй комедії Мольєр

5. Перегляньте матеріали усіх уроків за творчістю Мольєра і відтворіть у зошитах ментальну карту. Заповніть ті пагони, у яких немає відповідей. 

6. Виконайте тест. 


Урок 47. Діагностування ГР 1 (усно взаємодіє). Усний переказ фрагменту з художнього тексту або усний твір на запропоновану тему.

Урок 48. Йоун Колфер. «Артеміс Фаул» («Код вічності» або ін.) Особливості фентезі письменника. Захопливі пригоди двадцятирічного генія Артеміса Фаула, котрий прагне відновити славу й статки своєї родини.

Урок 49. Йоун Колфер. «Артеміс Фаул» («Код вічності» або ін.)Два світи у творі: світ багноїдів та Чарівного народу. Матеріальні й духовні цінності в романі


Урок 50. Йоун Колфер. «Артеміс Фаул» («Код вічності» або ін.). Тема боротьби добра і зла, сили інтелекту. 

Урок 51. Діагностування ГР 4 (досліджує мовлення). Підсумкова робота за темами № 8, 9 (тести/відповіді на запитання). Бароко і класицизм. Літературний міст у сьогодення.


Урок 52. Урок додаткового читання

 

Урок 53. Актуальний зміст і форма художніх творів класики й сучасності, прочитаних протягом навчального року. Вічні образи та їх інтерпретація в сучасну добу (зокрема в медіатекстах). Зображально-виражальні засоби в різних родах і жанрах літератури. Паперові та електронні ресурси творів зарубіжної літератури для молоді.